У новому випуску програми «in. KYIV» з блогером Катериною Павловою директор аналітико-дослідницького центру Інституту міста Олександр Сергієнко розповів, що є найважливішим питанням для міста Києва.

«Місто – це складний організм і складна система, тому не можна сказати, що дороги чи зелені зони є найважливішими, всі напрями розвитку міста вони є в край важливими. І дороги, й будівництво, й зелені зони, й відпочинок, та громадський простір. Всі говорять про дороги, але місто має бути веселим, щоб в ньому було цікаво жити й у ньому були свої принади. Для міста головне, щоб були громадські простори, де люди відчували б себе містянами та членами великої київської громади», - підкреслив він.

Сергієнко сказав, що чим більше у Києві буде громадських просторів, де можна проводити вільний час, тим комфортніше буде киянам. Тому міська влада перш за все має дбати, щоб у Києві було цікаво жити, впевнений він, і не лише туристам, а й киянам. І дуже важливо, вважає він, щоб у кожному районі Києва кристалізувалася власна спільнота, яку б об'єднували масові заходи.

«Кияни мають дбати про своє місто, тому вони мають саджати дерева у своєму дворі. Якби кожен з 4 мільйонів киян посадив би дерево або кущ, то у нас би було 4 мільйони дерев плюс. Я вважаю, що кожен повинен навколо свого будинку постійно створювати якусь культурну чи зелену оазу, робити свій двір та будинок красивішими. Навіть відремонтувати в середині свій ліфт – все це під силу й коштує копійки. Таким маленьким поштовхом можна збудити сусідів, щоб робити свій будинок та під'їзд кращим», - резюмував він.

Популярні новини зараз
Українських біженців повертають на батьківщину: кому доведеться приїхати додому Атаки стануть ще сильнішими: рф вибрала нову ціль замість ударів по енергетиці ТЦК масово мобілізують пенсіонерів у жовтні: кому варто готуватись Польща штрафуватиме українців за дітей
Показати ще

Нагадуємо, Знай.ua повідомляв зі слів Макагона, що розширення доріг зменшує пробки лише перші пару років.

Також раніше для Знай.ua Макагон заявляв, що у Києві гарні історичні будівлі не мають охоронного статусу.