Білоруський економіст, президент Науково-дослідного центру Мізеса Ярослав Романчук у програмі «On target з капітаном Гарі Табах» розповів, як відбувалося «осовєчування» невеликого білоруського села, де він народився і виріс.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Мої батьки народилися в Польщі на початку 30-х років. По мамі і по батькові все дідусі-бабусі були поляками. Потім в 39-му році відбулося приєднання Білорусі до Радянського Союзу, і почалася трансформація невеликого містечка, де 99,9 відсотка було польське населення. Для того щоб реінтегрувати, частина моїх родичів, включно з дідами, була вислана до Сибіру, тому що вони були маленькими землевласниками», - говорить він.
За його словами, земля діда була розташована там, де проходив кордон Радянського Союзу з Польщею.
«Я там корів пас, там дріт був. Зрозуміло, землю забрали. Це була одна країна, потім стала інша країна. Батьки були звичайними людьми: тато електрик, мама фахівець по молоку. Ми жили в невеликому селищі 2,5 тисячі осіб, 5 км до Польщі безпосередньо і 17 км до Литви. Тобто такий куточок Радянського Союзу. Всі один одного знають, мова сім'ї і вулиці - польська. Спеціально нам зробили російську школу», - згадує Романчук.
За його словами, держава суворо забороняла спілкуватися людям на їхній рідній мові, насаджуючи російськомовність.
«Моя рідна мова - польська, тому я говорю по-польськи, але розмовляти по-польськи в школі було заборонено, польської мови та культури ніде не було. Власне кажучи, було два життя: одне - це вулиця, сім'я, друге - школа, і школа була радянська», - підсумовує він.
Знай.ua повідомляв твердження Ілларіонова, що школу в Беслані штурмували за наказом Путіна
Як повідомляв Знай.ua, Кочетков розповів про модель розвитку України «за домовленістю»: «Захід – ідейні люди, ви займаєтесь духовними справами».
