Розпочатий у листопаді Міністерством економіки процес перезавантаження підпорядкованого йому Експортно-кредитного агентства зумовлений катастрофічно низькими фінансовими результатами діяльності підприємства протягом 2020-2021 рр. Причина – кадрова криза на рівні тепер вже колишнього керівника Агентства, а саме відсутність фаховості та невідповідність масштабу мислення до надвисокого рівня завдань, які держава поставила перед ЕКА.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНаразі триває робота з організації конкурсу на посади членів наглядової ради Агентства. Сподіваюся, всі конкурсні процедури відбудуться вчасно та легітимно. Також не можна забувати, що процес кадрового перезавантаження ЕКА має бути максимально ретельним та, головне, прозорим. Адже кожен день – це сотні мільйонів гривень українського експорту по тих позиціях ЗЕД, які є сферою відповідальності Експортно-кредитного агентства. І до стимулювання та просування яких на зовнішні ринки ЕКА сьогодні фактично не має ніякого відношення.
Тобто, поряд з конкурсами, вже зараз необхідно випрацьовувати скориговану цільову модель діяльності ЕКА. Щоб вона нарешті відповідала основній меті створення Агентства – забезпечення масштабної експансії експорту українських товарів та послуг. Бо існуючий сьогодні обсяг експорту працює без підтримки ЕКА. Тобто, держава має стимулювати активний приріст експорту за допомогою ЕКА, а не займатися інтегруванням послуг ЕКА в існуючий обсяг експорту. А оптимальним показником оцінки роботи ЕКА має бути обсяг підтриманого Агентством експорту.
Ще один аспект перезавантаження, з яким, на мою думку, не можна зволікати - це трансформація організаційної структури самого Агентства. Адже сьогодні вона неефективна, бо фактично повторює архітектуру банку. Але така модель не відповідає логіці бізнес-процесів у Агентстві, яке за функціоналом набагато ближче до страхової компанії.
ЕКА де-факто має продавати експортерам послугу, бути для них зручним сервісом нарощування експортного потенціалу. Тому трансформаційні процеси у Агентстві необхідно проектувати та відпрацьовувати вже сьогодні.
Важливо також не гаяти час у відновленні реального, а не формального партнерства з банками, щоб скоротити та спростити експортерам час на отримання фінансування. Адже у сьогоднішньому швидкоплинному світі, декілька місяців очікування на кредит – неприйнятний для експортериів термін. Бо конкуренти на глобальному ринку мають набагато коротші «лаги» на отримання позитивних рішень від своїх банків та локальних ЕКА. Цю роботу з українськими банками ми вже почали, і вже маємо позитивні зрушення.
Звісно, потребує вдосконалення також і стан нормативно-правового регулювання діяльності ЕКА. Маю на увазі зміни законодавства щодо публічних закупівель у частині послуг перестрахування, зміни податкового законодавства щодо приведення умов діяльності ЕКА до податкових стандартів страхового ринку, розширення номенклатури УКТ ЗЕД. Необхідно також вирішити проблеми валютного контролю.
Також вже сьогодні треба тотально переводити все в цифру: електронний документообіг, робоче місце андеррайтера, інструменти аналізу, моделювання та управління страховим портфелем. Для прикладу, страхові калькулятори зараз вже розміщені на сайтах ЕКА багатьох розвинених країн, іноземні ЕКА вже реалізували ідею персонального електронного кабінету для клієнтів ЕКА, де можна моніторити стан договорів та просування заявок, вести повний електронний документообіг. Ми не повинні відставати у питанні діджиталізації, якщо хочемо дати перевагу нашим клієнтам.
Окреслені напрямки перезавантаження - це звісно, лише найбільш нагальні дії, з виконанням яких не можна зволікати. Бо кожен експортний контракт, який не відбувся через бездіяльність ЕКА – це валютні кошти, які не надійдуть в економіку країни. Тому прискорення дій Мінекономіки з перезавантаження Експортно-кредитного агентства – на часі!
