ЗМІ: Незалежна Україна і прихильність до МВФ

Він упевнений, що незважаючи на передбачені в бюджеті виплати за державним боргом в 550 мільярдів гривень (19, 4 мільярдів доларів), Україна зможе це все подужати і без підписання чергової програми stand-by МВФ (Міжнародного валютного фонду). Про це пише портал Антикор. Публікуємо матеріал без коментарів і ремарок. Редакція не несе відповідальності і не перевіряє дані, надані і опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.

Якщо її і укладати, то, як сказав Данило Гетманцев, на умовах прийнятних Україні. Наступного року до червня місяця Київ може отримати два транші за колишньою Мвфівською програмою.

Пояснимо трохи, що це таке. З 1952 року МВФ надає країнам, які є його членами кредити на лімітовану суму. Вона калькулюється в загальному, на всіх. З цієї суми після оцінок фахівців Фонду йде розподіл по країнах. Ці гроші окремими державами можуть виходити частинами, а можуть одночасно. Все залежить від бажання позичальника. Не витрачена частина повертається МВФ. При цьому витрачання цих коштів строго регламентовано угодою з Фондом. Як правило, в даний час кредити stand-by видаються на стабілізацію макроекономічних показників. У випадку з Україною-на покриття державного боргу. МВФ прописує ряд умов, яким повинні слідувати позичальники, щоб отримати ці кошти.

У червні позаминулого року Міжнародний валютний фонд прийняв програму, згідно з якою Україні надавалося 5 мільярдів доларів. Перший транш в 2,1 мільярда надійшов відразу ж після її прийняття. У вересні минулого року через невиконання у встановлені терміни ряду поставлених Україні МВФ Умов надання решти коштів, які планувалося розділити на чотири частини було призупинено. Але в листопаді все ж послідувало рішення про продовження дії програми. У лютому очікується надходження 700 мільйонів доларів.

Тепер зважимо слова Данила Гетманцева про те, що Україна може покрити державний борг за рахунок внутрішніх резервів. ДО РЕЧІ, звернемо увагу на те, що мова аж ніяк не йде про відмову від грошей від Міжнародного валютного фонду, а про те укладати чи ні нову програму stand-by. Які ж умови ставив Фонд для отримання Києвом грошей? По-перше, поторапливал з прийняттям бюджету, дефіцит якого був би менше 3,5% від ВВП або 188 мільярдів доларів. 10 грудня президент Володимир Зеленський підписав основний фінансовий документ на нинішній рік. Згідно з ним, доходи спрогнозовані в 1 трильйон 323,9 мільярда гривень (46,75 мільярдів доларів). Це на 9,7% або на 117,2 мільярдів гривень (4,14 мільярда доларів), ніж було прописано в законі Про бюджет на 2021-й. Зросла на 4,2% (61,1 мільярда гривень або на 2,16 мільярда доларів) і видаткова частина бюджету нинішнього року, яка склала 1 трильйон 499, 4 мільярдів гривень або 52, 95 мільярда доларів. Таким чином, дефіцит держбюджету України на 2022 рік становить 175 з половиною мільярда гривень. У вимоги МВФ вклалися.

По-друге, Києву необхідно було прийняти пакет законів, за якими Національний банк України ставав би більш незалежним від влади. Вже прийняті. Ними, зокрема, передбачається, що більше центробанк не зобов'язаний надавати інформацію про свої доходи для формування державного бюджету. Фінансовий регулятор, по суті, став приватним банком. Такого, здається, в світі більше ніде немає.

Також МВФ зажадав виставити на торги за участю потенційних іноземних інвесторів «з бездоганною репутацією» націоналізовані банки Ігоря Коломойського – «Приватбанку» і «Ощадбанку». Уряд України до кінця січня має представити Міжнародному валютному фонду "дорожню карту" про повну або часткову приватизацію цих кредитно-фінансових організацій.

Частковому роздержавленню, згідно з підписаним у червні 2020 року Меморандумом між МВФ і українською владою, підлягає і державна корпорація «Енергоатом». Ця компанія об'єднує всі наявні в країні атомні електростанції. Вони, між тим, дають більше половини всієї вироблюваної на Україні електроенергії. Україна зовсім недавно зіткнулася з черговим енергокризом. Для теплових станцій не стало вистачати вугілля. Мова зайшла навіть про віялових відключеннях. Це далеко не перші проблеми з енергопостачанням. Втрата державою ще й АЕС цілком може ще більше погіршити їх. Ще однією умовою фонду був перегляд тарифів на комунальні послуги. Їх переглянули в бік збільшення. Причому не раз. Влада заявила, що гряде ще один перегляд.

Але найцікавішим є те, що Міжнародний валютний фонд змусив Київ змінювати національне законодавство в плані здійснення судочинства і прокурорського нагляду. До речі, майже одночасно з продовженням програми МВФ щодо України в листопаді минулого року Євросоюз надав Києву транш на суму 600 мільйонів євро. Обмовлялося, що гроші підуть на усунення наслідків пандемії коронавірусу для національної економіки. Що ж стосується вимог Брюсселя до Києва, то віце-президент Єврокомісії (Прим. свого роду уряд Євросоюзу) з економічних питань Валдіса Домбровскіса, кошти були перераховані після того, як»країна виконала узгоджені політичні умови".

Під час перебування президентства Віктора Януковича Україна металася між почалася вибудовуватися Євразійської спільністю і Європейським Союзом. Якщо пам'ятаєте, Майдан почався після того, як глава Української держави в останній момент відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Варто було очікувати, що тодішня українська влада повернеться на схід. Це могло бути, якби на Україні не відбувся державний переворот. Тепер ми можемо лише порівняти умови отримання кредитів від МВФ і ЄАБР (Євразійського банку розвитку). У серпні минулого року, коли якраз Україна випрошувала у Міжнародного валютного фонду продовження програми stand-by Білорусь попросила тоді через ЄАБР у Росії кредит на боротьбу з COVID-19. Зауважимо, замість неотриманого Мвфівського. Міжнародний валютний фонд прислухався до вимог до емігрантського координаційного центру білоруської опозиції-НАУ – "Народного антикризового управління"), який активізував тоді свою діяльність для блокування надання своїй батьківщині іноземних коштів, в тому числі і призначених для боротьби з коронавірусом. Просячи гроші у Росії через ЄАБР Олександр Лукашенко сказав, що Міжнародний фонд спочатку висував вимоги далекі від економіки. Зокрема, за словами білоруського президента, наказував, що треба робити Мінську, щоб протистояти поширенню COVID-19. Необхідні гроші Мінськ від Євразійського банку розвитку отримав без всяких не відносяться безпосередньо до розрахунків по ньому умов.

Що ж стосується України, то днями прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Київ має намір вести переговори щодо нової програми stand-by. Враховуючи, що українська економіка в минулому році не показала прогнозованого 3,1-процентного зростання, умови будуть жорсткішими нинішніх.