Про це він розповів у програмі «Історичні хроніки».
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«29 вересня, тільки-но проводивши Ріббентропа, Молотов викликав литовського посланця Наткявічюса і заявив йому, що варто було б розпочати прямі переговори про зовнішньополітичну орієнтацію Литви», - зазначає Руслан Бізяєв.
За його словами, 3 жовтня розпочалися переговори, радянська делегація одразу повідомила, що вони вже домовилися з німцями про поділ Литви, литовцям запропонували текст договору, який за фактом означав окупацію. Проте, констатує він, Литва вирішила піти на співпрацю із Радянським Союзом, але відмовитися від присутності червоної армії на своїй території.
«Проте на нових переговорах з'ясувалося, що Москва наполягає на розміщенні військ, натякаючи при цьому, що червоноармійські багнети ви побачите в будь-якому випадку, а ось Вільнюс – вже ні. Як додатковий аргумент на кордонах Литви було розгорнуто третю армію білоруського фронту чисельністю 194 тисячі чоловік при 1378 гарматах і 1000 танків. Перед литовським урядом постала стратегічна дилема: підписати договір про розміщення радянських військ і отримати Вільнюс та Вільнюську область, або не підписувати договір та замість Вільнюса отримати війну», - розповідає Руслан Бізяєв.
Як він зазначає, переконавшись у невтручанні Німеччини, литовське керівництво погодилося на умови Сталіна і 10 жовтня було підписано договір про передачу литовській республіці Вільнюса, Вільнюської області та взаємодопомоги між Радянським Союзом і Литвою терміном на 15 років. Політолог додає, що договір передбачав запровадження 20-тисячного контингенту радянських військ.
«Латвійське керівництво, уважно вивчивши досвід, через телеграфне агентство оголосило 2 жовтня, що Латвія готова розпочати перегляд своїх зовнішніх відносин, насамперед із Радянським Союзом, – каже Руслан Бізяєв.
Зокрема, розповідає експерт, Латвії запропонували впорядкувати відносини з СРСР приблизно так само, як із Естонією. І вже 5 жовтня, констатує він, було укладено договір про взаємодопомогу терміном на 10 років, що передбачає введення до Латвії 25-тисячного контингенту радянських військ.
«Таким чином уряди балтійських держав, переконавшись, що на допомогу їм чекати нізвідки, а альтернативою радянським базам є лише радянське вторгнення, за жорсткого пресингу з боку Москви або, як писали б комуністичні історики, «під тиском своїх народів і за доброзичливої конструктивної позиції Радянського Союзу» були змушені укласти з СРСР угоду про військове співробітництво», - підсумовує Руслан Бізяєв.
Як повідомляв Знай.ua, Михайленко заявив, що росія не напала б на Україну як члена НАТО.
Також Знай.ua писав про те, що Бізяєв розповів, що потрібно для переходу на зелену економіку.
