Про це він розповів у програмі «Культ особистості».
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Отже, освіта – частина політики, і зміна освіти є частиною освітньої політики. Тобто це означає, що ми повинні створити певні умови, у яких може виникнути нова або інакша освіта, яка буде розвиватися і досягне певних визначених цілей, які якраз передбачаються і визначаються цією новою освітньою політикою», - пояснює Віталій Хромець.
Тобто, констатує він, освіта не може або майже не може змінюватися із самої себе, вона змінюється у контексті нашого уявлення про те, яке суспільство і який політичний устрій ми хочемо мати. А відтак, розповідає експерт, усі хороші наміри реформувати освіту у контексті непроясненої освітньої політики або радше освітньої політики, яка за інерцією залишилася у нас від СРСР, призводять до того, що жодна реформа не досягає свого результату.
«Ця інерція остаточно вичерпала свій імпульс і в кінцевому рахунку ми можемо сказати про те, що тій освітній системі, яка у нас існує, ми маємо просто дати спокійно дожити свій цикл. І ми повинні подумати про те, яку поряд із нею будувати нову інакшу освіту, але з чітким розумінням, чого ми хочемо досягнути, у якому суспільстві ми хочемо жити і який політичний устрій ми хочемо мати», - підсумовує Віталій Хромець.
Як повідомляв Знай.ua, Бузаров розповів, чи є в Європі проросійські настрої та чи немає втоми від війни.
Також Знай.ua писав про те, що Кочетков розповів, чи є у росії антивоєнні настрої.
