Про це він розповів у блозі Олеся Донія.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Це народництво і псевдонародництво вже в радянські часи демонструвало українську культуру як трошки недорозвинену, тільки сільську, тільки народну. Згадайте ту програму з української літератури, яку ми вивчали», - зазначає Костянтин Дорошенко.
Зокрема, згадує гість програми, у ті часи всі читали тільки «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного, «На панщині пшеницю жала…» Шевченка, далі про революцію, про те, як нас «звільняють» радянські більшовицькі діячі від цієї панщини, а далі Друга світова війна і ось ми розбудовуємо комунізм на чолі з партією з москви.
«І це абсолютно неприйнятне для мене було сприйняття. Очевидно, воно привчало всіх людей сприймати українську культуру як другорядну. Я народився у Києві і ніколи не бачив тут нічого другорядного, Київ був абсолютно розвиненим містом навіть у радянські часи, була тут велика кількість театрів, музеїв, Академія наук, тощо. Отже, мені ніколи не було притаманно розуміти, що моя столиця десь знаходиться поза, десь у москві чи будь де», - пояснює Костянтин Дорошенко.
Як розповідає експерт, у нього не було родичів у селі і йому дійсно було важко зрозуміти, чому ревуть воли, як ясла повні. Водночас, додає гість програми, на нього велике враження свого часу справили перші твори Андруховича, це була українська література людини з міста. Тим не менш, підкреслює арткритик, узагалі не правильним було це протиставлення міста селу, до того ж, російськомовного розвиненого міста та україномовного відсталого села.
Як повідомляв Знай.ua, Шерман пояснила, як досліджувати історію української державності через історію мистецтва.
Також Знай.ua писав про те, що 20 листопада в українській столиці пройшов перший круглий стіл із серії «Шлях до Перемоги».
