Природні ресурси стали причиною суспільних та збройних конфліктів, - Бізяєв

Про зв’язок природних ресурсів із суспільними та збройними конфліктами розказав у своєму блозі політолог Руслан Бізяєв.

Не самі природні ресурси провокують суспільні конфлікти, а радше право володіти та розпоряджатися ними. Бізяєв пояснює, у яких формах може відбуватися конфлікт: у відкритій, як, наприклад, сталося із сепаратистами в регіонах видобутку ресурсів, або у прихованій, коли за кошти борються міністерства та департаменти. Він зазначає, що частіше відбувається прихований конфлікт, а той неодмінно супроводжується зниженням ефективності роботи держуправління.

Політолог окреслив головні три типи зв’язку природних ресурсів зі збройними конфліктами. «По-перше, ефекти “прокляття ресурсів” підривають якість державного управління», - зазначає він. А відтак держава стає більш вразливою до конфліктів, які провокують інші фактори. Контроль та використання ресурсів, а також розподіл надходжень за їхній видобуток – це другий момент. І останнє: якщо одній зі сторін конфлікту доступні доходи від ресурсів, то друга неминуче продовжуватиме його загострюватиме.

Бізяєв також розповідає про «суспільний договір» який укладає незалежний від ресурсів уряд і громадяни цієї країни: громадяни платять податки, а уряд працює ефективно. «У країнах, економіка яких заснована на природних ресурсах, уряд не має необхідності оподатковувати своїх громадян, так як воно має гарантоване джерело доходу від видобутку природних ресурсів», - пояснює він.

Але водночас політолог попереджає про можливість порушення договору з боку уряду, який скидає із себе зобов’язання ефективно управляти країною, або ж з боку суспільства, що отримує дохід від ресурсів і розцінює ефективність державних інститутів як погрозу. Тому ця частина суспільства починає свідомо їм перешкоджати, натомість державне управління, не виконуючи свої зобов’язання на належному рівні, підриватиме формування громадських суспільств.

«Країни, економіка яких залежить від природних ресурсів, мають тенденцію бути більш тоталітарними, корумпованими і погано керованими», - констатує Бізяєв.

Те, що відбулося в Україні, експерт вважає прикладом порушення «суспільного договору» уряду з громадськістю. Ситуація склалася так, що влада давала певні гарантії, а громадськість ігнорувала невиконання обов’язків. Через це, вважає експерт, почалася соціально-політична криза 2014 року.

Нагадаємо, Єрмолав вважає науку тим базисом, на який повинна спиратися політика.

Раніше Знай.uа повідомляв про те, що Кабмін намагається «залатати діри» за допомогою субсидій.