Всі дії Нацбанку, які спрямовані на зниження інфляції – це фактично боротьба з ціновою динамікою на світових ринках. Так заявив економіст Олексій Кущ в своєму блозі «Чесний погляд на економіку» і пояснив, чому зараз в Україні неможлива інфляція і як це пов'язано з сировинними ринками.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Для такого типу як українська економіка низька інфляція зараз взагалі неможлива. Тому що низька інфляція можлива в країнах, які перейшли від сировинної моделі до виробництва товарів з високим рівнем доданої вартості», - каже Кущ.
Він пояснив, що якщо країна виробляє в основному сировинні напівфабрикати, то внутрішня інфляція, включаючи так званий дефлятор ВВП, тобто показник, на який зростає економіка, дуже сильно залежить від зовнішніх сировинних ринків. Якщо ціни на сировинних ринках зростають на 20-30% - це роздмухує і економіку цієї країни, але разом з ростом дефлятора ВВП і зростанням загальної економіки зростають і ціни.
«Ця цінова динаміка фактично вирівнюється по експортному паритету. Це як модель зливного бачка: скільки влили, стільки і злили з нього. Тому в цих умовах боротися з цією інфляцією - все одно що боротися з ціновими трендами на світових ринках. Це, в принципі, те ж саме, що робить зараз Нацбанк. Всі дії Нацбанку, які спрямовані на зниження інфляції - це фактично боротьба з ціновою динамікою на світових ринках. Звучить смішно», - вважає економіст.
На думку Куща, Нацбанк бореться з інфляцією драконівськими методами, які можна порівняти з радіоактивним опроміненням: шляхом різкого зміцнення гривні, як це сталося в 2019 році, шляхом затиснення внутрішнього платоспроможного попиту. Таким чином, низька інфляція в Україні перетворюється на стабільність кладовища. Проте не тому, що низькі ціни, не тому, що у нас настільки все добре в економіці, а через те, що у людей просто немає коштів, щоб купувати собі необхідний обсяг товарів і послуг і внаслідок цього обмежується цінова динаміка в країні.
«Ось тому ця стабільність кладовища фактично і є такий зашморгом, накинутим на економіку. Про зміцнення гривні я вже не кажу, тому що в 2019 році внаслідок аномального зміцнення національної валюти ми деіндустріалізували свою країну, фактично убивши величезну кількість сегментів промислового виробництва, якраз тоді промислове виробництво досить сильно скоротилося», - заявив Кущ.
Нагадаємо, Макаренко заявив, що з 2012 року на розвиток митної інфраструктури не було виділено ні копійки.
Раніше Знай.ua повідомляв, що ФРУ просить президента ветувати закон про зниження ПДВ для аграріїв: він спотворює конкуренцію на ринку.
