З одного боку, логіка приводить на політичний олімп «хижаків». З іншого боку, як їх утримати від крайнощів, щоб не вийшов Мао, Пол Пот, Сталін чи інші варіанти, які можуть вилитись у трагедію національного масштабу? Про це ведучий програми «Конституційна кухня» Геннадій Друзенко запитав у свого гостя – українського політтехнолога Сергія Гайдая. Розмова торкалася політичних алгоритмів та особистостей, яким виборці довіряють долю своєї країни.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Це важке питання. Я дивлюсь на кейси. Наприклад, «батько сінгапурської нації» Лі Куан Ю був диктатором. Його ніхто не стримував. Але ситуація була: маленька країна, армію він створював, запросив до себе ізраїльтян. У нього вистачало цього особистого відчуття, інтелігентності, освіти, щоб зрозуміти, що треба робити», - розповідає Гайдай.
Зокрема, він прокоментував і ситуацію зі свободою слова в Сінгапурі.
«Там трапилась інша річ. Свобода там є. Тому що вони ж визнають, що він зробив незалежну судочинну систему. Він боровся з пресою дуже просто: через суди. А преса, як це і у нас буває, інколи і в більшості не розуміє, де ж ця межа між наклепом і свободою слова. За наклеп він закрив багато газет через суди. І зараз Сінгапур у рейтингах по рівню життя на перших місцях у світі, а по свободі слова десь на останніх. Тому що преса зникла, вона йому заважала», - каже експерт.
У Лі Куан Ю було декілька червоних ліній. Перша з них – комунізм, хоча він був спочатку лівим.
«Але досвід Китаю (а він китаєць по етносу) змусив його сказати: «Комунізм – це бідність». У той час Китай голодував. А вже потім до нього приїздив Ден Сяо Пін і брав досвід Сінгапура. Багато моделей Китай взяв саме від нього», - повідомляє Сергій Гайдай.
Нагадуємо, Друзенко пояснив, що для Україні краще - членство в НАТО чи позаблоковий статус.
Раніше Знай.uа повідомляв, що українська енергетика зіткнулася з серйозною кризою у зв'язку з накопиченими мільярдними боргами – міжнародний експерт.
