Поет-пісняр, драматург, сценарист, Герой України Юрій Рибчинський розповів у програмі Євгена Рибчинського «10 розмов з батьком» про те, звідки в нього любов до української пісні. Адже його батько – поляк, а мама народилась на Донбасі і розмовляла російською мовою.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Моя мама співала, бабуся, батько. Приходили гості, збиралися застілля і, звичайно, співали. Мама з війни привезла трофейний патефон, який заводився рукою, платівки. Крім трофейних платівок, були ще й записи польських пісень, іноземних арій з опер. Були і платівки з українськими піснями: Козловський, інші співаки, прізвища вже не пригадаю. Але в основному я чув пісні під час застілля. За вікном у баню вели солдат, вони співали російською мовою: «А помирать нам рановато». А тут патефон, «Ніч яка місячна». Я зростав у двох стихіях. З одного боку була російськомовна пісня, а з іншого – українська», - згадує Юрій Рибчинський.
Ведучий запитує: чи настільки сильна атмосфера неприйняття україномовними громадянами російськомовних, що вони не можуть жити разом?
«Я думаю, це дуже штучне питання, - відповідає Юрій Рибчинський. – Крім того, що у нас є люди, які розмовляють російською та українською мовами, є люди, які розмовляють угорською, яка для них є рідною. Є люди, які розмовляють молдавською, болгарською. Я взагалі як філолог, як людина музики, вважаю, що чим більше мов звучить – тим краще. Я не хочу, щоб ми були у мовному питанні монодержавою», - робить висновок він.
Нагадаємо, Мова – це складне питання, яке не може бути вирішено указами, так ще й у короткий термін, - Рибчинський.
Як повідомляв Знай.ua, У нас є дуже багато Народних і Заслужених артистів, яких ніхто не знає, - Рибчинський.