Ідея Путіна про один народ свідчить про імперську одержимість еліти РФ. Так сказав публіцист, політолог і літературний критик Микола Рябчук у програмі Андреаса Умланда «Політична україністика», а також він поміркував над тим, якою би була реакція сучасної Австрії, Німеччини чи Швейцарії на такі заяви.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗа словами політолога, Росія зуміла не лише зберегти імперську ментальність і спосіб мислення, але й зміцнити це протягом останніх 20 років завдяки Путіну. «Я вважаю, що в цьому сенсі суспільство хворе, його треба було б якось підлікувати», - підкреслює він.
Принагідно Рябчук згадує аналогічну ситуацію з Німеччиною, яка свого часу виявляла імперські амбіції щодо Австрії. «Німеччина вилікувалася і її вилікували, завдяки денацифікації», - розповідає він. Зараз же, зазначає експерт, у Німеччині та Австрії це не обговорюють, вважаючи дурним тоном.
Тим не менш, каже він, Росія не вилікувалася аналогічним методом. «Не сталося деімперіалізації», - стверджує він і додає, що так само не відбулися денацифікація та декомунізація.
Водночас Рябчук пропонує спосіб вилікуватися: зробити Україну успішною, розвиненою, стабільною та привабливою. «Треба не тільки щоб ми просилися туди, а щоб нас хотіли, нас запрошували. А я думаю, що ми можемо таку країну побудувати», - пояснює літературний критик.
Експерт акцентує на високих шансах на розбудову успішної держави. «М'яч на полі України. Ми, нарешті, повинні здійснити певний пакет реформ, це відбувається дуже болісно», - стверджує Рябчук. Водночас він пояснює, що реформи проходять складно через історичну спадщину.
З іншого боку, зауважує публіцист, свою спадщину має й Росія, але її шанси він оцінює набагато нижче. Рябчук пояснює це тим, що РФ обрала ідеологію «русского мира», реакційну та ретроградну у своїй суті, що не відповідає сучасному світу. «Це середньовічна ідеологія», - констатує експерт.
Як повідомляв Знай.ua, Рябчук розповів, чому «вистрілив» Майдан.
Також Знай.ua писав про те, що Рябчук розповів про метафору огорожі в книзі «Біля паркану саду Меттерніха».