У своєму блозі «Історичні хроніки» політолог Руслан Бізяєв розповів, як розвивалося співробітництво СРСР і Німеччини в області отруйних речовин у 20-х роках минулого століття.

«Відсутність сучасної технічної бази, технології виробництва отруйних речовин і відповідних фахівців, за роки Першої світової війни Росія виробила всього 3650 т отруйних речовин, а Німеччина - 68 100 т, що змусило керівництво Наркомату оборони звернутися за допомогою до Німеччини», - розповів Бізяєв.

За його словами, в 1923 році, уклавши секретний контракт з управлінням озброєнь рейхсверу, відомий німецький хімік Хуго Штольценберг став створювати військово-хімічне виробництво, і в тому ж році в Берліні і Москві військовим міністерством Німеччини засновується так зване Товариство сприяння промисловим підприємствам (ГЕФУ), призначене для прихованого фінансування і координації німецької військово-промислової активності в СРСР. Політолог додав, що в якості прямого партнера цієї організації створюється радянських оборонне підприємство «Метахім».

«Його завданням було спільне виробництво хімічних добрив і отруйних речовин - фосгену і піриту. На гроші рейхсверу, 24 млн марок, Штольценберг запустив в Німеччині дві хімічні фабрики, на яких в області створення отруйних речовин працювали кращі фахівці. Однак мало кому було відомо, що половина виділеної суми була призначена для будівництва ще одного хімічного об'єкта в невеликому селищі Іващенкове - нині місто Чапаєвськ Самарської області», - зазначив Бізяєв.

Політолог додав, що завод потужністю до 4 тонн іприту в день повинен був бути побудований у 1926 році, а його проєктна вартість перевищувала 30 млн рублів. За його словами, функції «ГЕФУ» по частині хімії взяло на себе Товариство з обмеженою відповідальністю «Берсоль», кероване Х. Штольценбергом, і цю назву отримав і завод в Іващенкове.

Популярні новини зараз

75-річна мати Наташі Корольової знайшла дивну заміну сексу: це треба нюхати

Солістка гурту KAZKA Заріцька сильно схудла на "Танцях з зірками": скоро наздожене Могилевську

Перша дружина Арсена Мірзояна затьмарила Тоню Матвієнко - палка руденька на підборах

Донька Анастасії Заворотнюк почала ходити "в жалобі": "Сумно, дуже..."

Показати ще

«Праця німців в «Берсоль» не пропала даром: на озброєння РККА в кінці 1920-х років були прийняті 76-мм, 107-мм і 152-мм снаряди, начинені іпритом та іншими отруйними речовинами. У звіті ВОХІМ за 1927 вказувалося, що водяться на озброєння 16 - і 32-кг аерохімічні бомби, прилади для розпилення ОВ з літаків. І, таким чином, найближчим часом техніка хімічних засобів РККА в основних напрямках наблизиться до рівня західноєвропейських армій», - розповів Бізяєв.

Як повідомляв Знай.ua, Бізяєв розповів про відносини СРСР і Німеччини у міжвоєнний період.

Крім цього, для Знай.ua Бізяєв розповів про бурхливий розвиток армії Радянського Союзу в 30-х роках ХХ століття, яку називали найсильнішою в Європі.