Про це він розповів у програмі «А як насправді?» з Мирославою Бобровською.

Звичайних громадян вводять в оману імітацією законотворчої діяльності.

«Щоб забезпечити цю лобістсько-фінансову діяльність Верховної Ради, потрібні тисячі законопроєктів. Тому що звичайному українцю 2000 законопроєктів не потрібні. За великим рахунком, їх потрібно небагато. Деякі законопроєкти нам викидають. Наприклад, вся країна обговорювала законопроєкт щодо зняття депутатської недоторканності. Але оскільки це імітація, насправді нас обдурили: нічого цей законопроєкт у реальному житті не вирішує», - зазначає він.

Є безліч інших законопроєктів, які могли б справді покращити наше життя. Наприклад, законопроєкт про право володіння зброєю, зазначає Гайдай.

«У всіх розвинених країнах громадяни мають право себе захищати, і поліція на їхньому боці. У нас ні. У нас вважають, що всі один одного перестріляють. Ось такий законопроєкт дуже змінив би ситуацію з вуличною злочинністю. Наприклад, у Молдові такий закон працює з 1990-х років. І молдавани не перестріляли один одного, навіть випивши молдавського вина. Таким чином вони вуличну злочинність 90-х років сильно скоротили. Я вже не говорю про США, де це є частиною соціальної культури», - розповідає гість студії.

Популярні новини зараз
Не тільки дронами, а й ракетами: рф може збільшити кількість масованих атак на Україну Українцям виплатять фінансову допомогу у серпні: хто та скільки може отримати У розшук подаватимуть, але санкцій не буде: ухилянтів чекає "амністія" Реєстрація почалася: українці отримають по 3600 гривень щомісяця
Показати ще

Він робить невтішний висновок:

«У нас немає держави. Це тіньові структури якогось правлячого класу, який сконцентрований у наших чиновниках, силовиках тощо. На ширму виставляється картинка держави, а за ширмою відбуваються інші процеси. На ширму виставляється парламент, а там це біржа інтересів», - робить висновок експерт.

Знай.ua повідомляв пояснення Олеся Донія, чому кожна влада в Україні думає, що вона прийшла назавжди.

Також Знай.ua повідомляв, що Олексій Гарань згадав, як в радянський час йому вдалося видати антирадянську книгу.