Про це він розповів у програмі Геннадія Друзенка «Конституційна кухня».
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися«Ненависть до олігархів – це ліва парадигма, вона популярна, але я б не говорив про переважну більшість. Я знаю іншу частку, умовно, республіканців, хоча не думаю, що вони так себе ототожнюють. Я спостерігав з низки досліджень, які ми робили в рамках своєї діяльності, що є в Україні приблизно 34 відсотки людей – не патерналістів. Одне з питань було: «Хто, на вашу думку, відповідальний за повсякденну безпеку громадянина?». Були варіанти відповідей: «Він сам» і «Поліція», і 34 відсотки сказали, що він сам», - розповідає він.
Ведучий поцікавився, як уникнути зіткнення президента, який має прямий мандат від народу, та антипрезидентської спільноти в США, де невпинно падає рейтинг чинного президента Байдена?
«Якщо філософськи порівняти дві моделі, то парламентська модель – це більше про еволюцію, а президентська модель – це про шанс на революцію, на прорив. Не завжди відбувається так, це пов’язано з особистістю. Якщо вона відповідає на запит, якщо вона спроможна, є носієм ідеї, якщо вона має команду, спроможну цю ідею реалізувати – так, він це зробить. Американський президент Рузвельт не єдиний, хто проводив серйозні реформи, що зробили певний поступ», - пояснює експерт.
Парламентська модель еволюційна, продовжує Рохов. Вона дозволяє домовитись, а якщо вперлися в стіну – переформатуватися.
«Політик каже: «Все, я йду», уряд на цьому розпускається, сформована нова коаліція. Все, пішли на нові парламентські вибори. Не можете домовитись – перевибори. З одного боку, це дозволяє підвищувати рівень договороспроможності, з іншого – вона дає можливість сталої інституційної моделі», - каже політолог.
Як повідомляв Знай.ua, Руслан Рохов розповів про виборчі аспекти в Україні та пояснив, яка може бути стратегія у правлячої партії на наступних виборах.
Знай.ua також повідомляв, що Руслан Рохов розповів, навіщо в Україні люди йдуть у політику.