Про це він розповів у власному блозі.

«На кінець 19-го і на початок 20-го століття у сенсі формування модерної української нації склалося дуже специфічна ситуація: на Заході у межах Австрійської імперії українцям довелося пройти усі етапи формування нації в умовах недержавності», - зазначив Іван Патриляк.

Як зазначив історик, у ці етапи формування нації за відсутності держави входять: зацікавлення, просвіта і постановка політичних вимог.

«У Наддніпрянській Україні ситуація була набагато складніше: з одного боку незначне гроно української інтелігенції перейшли до політичного етапу у своїй діяльності, створювали політичні партії, а з іншого боку – велетенський етнічний масив українського населення не уявляло, ким воно було», - підкреслив Іван Патриляк.

За словами історика, потім почалася Перша світова війна, яка зруйнувала бар’єр у формуванні української нації у Наддніпрянській Україні, запустивши, на його думку, просвітницький та комунікаційний етап.

Популярні новини зараз
Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії 30 вересня: як зберегти щастя своєї сім'ї, заборони важкого дня Головне за ніч: можливість ядерного удару путіна, гідний удар України по лукашенку та "сюрпризи" опалювального сезону 22/23 Путін може завдати ядерного удару: розвідка звітувала про можливі цілі Індія і Китай поставили путіну ультиматум щодо України: "Він це інтерпретував по-своєму"
Показати ще

«Уявімо собі мешканця Полтавської губернії, Миргородського повіту, якогось села: мобілізований до російської імператорської армії чоловік 25 років. Що знав про себе цей чоловік? Він знав, що він є козаком чи мужиком, що він є православним і говорить мужицькою мовою, яка відрізняється від панської мови, яку вживали у місті, куди він їздив на ярмарки», - сказав Іван Патриляк.

Як зазначив історик, тоді відбувався комунікаційний процес: особливість мобілізації полягала у тому, що мобілізовані чоловіки з різних куточків імперії знайомились між собою.

«Видають їм уніформу, махорку і вони сидять курять самокрутки та спілкуються. Цілком очевидно, що ці люди знаходять подібних до себе по мові, з ким вони можуть комунікувати», - підкреслив Іван Патриляк.

Історик розповів, що тоді під час таких діалогів люди, які народилися далеко від одне одного, дізнавалися, що вони спілкуються однією мовою: із Херсонської губернії, Київської, Чернігівської, Подільської, Харківської та Волинської. На його думку, це зіграло значну роль в усвідомлені себе, як окремого народу: ми маємо свою мову, отже ми інші. Але потім, коли ці українські вояки перетинають австрійський кордон, у лавах армії противника вони зустрічають людей, які теж говорять тією самою мовою.

«Якщо ми глянемо на фотографії великих українських маніфестацій 1917 року після падіння імперії, на яких лунали лозунги «Даєш вільну Україну!», то ми побачимо, що основний контингент на цих маніфестаціях – це люди у військовій уніформі», - сказав Іван Патриляк.

Як повідомляв Знай.ua, Роман Цимбалюк розповів, як поводитимуться люди в Криму після повернення в Україну.

Також Знай.ua публікував слова філософа Віктора Савінова: Українці захищають право на своє існування.