Руслан Бізяєв розповів про нейтралітет скандинавських країн у Другій світовій війні

Про це він розповів у програмі «Історичні хроніки».

«З початком Другої світової війни Скандинавський півострів набув важливого стратегічного значення, яке визначає його геополітичне становище на стику трьох військово-політичних таборів, на які виявилася розколота Європа. У 450 км на захід від Скандинавії знаходиться Англія, південніше розташована Німеччина, а зі сходу примикає СРСР - всі вони могли б використовувати її як непотоплюваний авіаносець на півночі Європи та базу для військово-морських операцій, що було важливо для досягнення переваг у боротьбі за панування в Європі », – пояснює Руслан Бізяєв.

За його словами, збройні сили скандинавських країн були невеликими і не розглядалися протиборчими сторонами як серйозний противник, але географічні та кліматичні умови Скандинавського півострова створювали суттєві труднощі для дій військ та вимагали значної підготовки.

«Специфіка скандинавського театру військових дій робила його районом периферійної боротьби, що певною мірою позначалося на діях сторін. Становище скандинавських країн весь воєнний період визначалося їх входженням у стерлінговий блок, тісними економічними зв'язками з Англією, Німеччиною та Сполученими Штатами Америки та традиційним нейтралітетом», - розповідає Руслан Бізяєв.

Суспільно-політичні симпатії скандинавських країн, зазначає він, у яких при владі у 1929-2935 роках перебували соціал-демократичні уряди, були на боці Англії, а фашизм розглядався як менше зло порівняно з комунізмом. Водночас, наголошує експерт, проголошена політика нейтралітету не завадила тому, що Фінляндія побоювалася росії.

«Фінляндія стала північною ланкою антирадянського санітарного кордону. Водночас із літа 1922 року розпочалася загальна нормалізація радянсько-фінляндських відносин і надалі вони нагадували холодний мир», - каже Руслан Бізяєв.

Незважаючи на договір про ненапад, зазначає він, радянсько-фінські відносини характеризувалися підозрілістю, обидві сторони створили серйозні оборонні рубежі вздовж кордону. За словами експерта, Фінляндія постійно демонструвала небажання співпрацювати з СРСР навіть у рамках Ліги Націй, розглядаючи свого східного сусіда як потенційного ворога №1. Зі свого боку Москва, додає він, зміцнювалася на думці, що Фінляндія проводить, хоч і потай, антирадянський курс, що робить її одним з потенційних противників і можливим плацдармом антирадянської війни.

«До середини 1939 року радянське керівництво переконалося у неможливості залучити Фінляндію в орбіту Радянського Союзу дипломатичним шляхом і в Москві почали замислюватися про військове вирішення фінської проблеми. Завдяки радянсько-німецькій домовленості 23 серпня 1939 року Москва отримала свободу рук щодо Фінляндії, яка продовжувала прибувати у впевненості, що Німеччина надасть їй підтримку у разі конфлікту з СРСР», - робить висновок Руслан Бізяєв.

Як повідомляв Знай.ua, Котенкова заявила, що за двох умов українці можуть не платити за розподіл газу.

Також Знай.ua писав про те, що Решмедилова пояснила, який бюджет має програма відновлення України.