Іван Патриляк розповів, як СРСР і Німеччина вирішили долю європейських за спиною їхніх урядів

Про це він розповів у власному блозі.

«Цей досвід, який пережила Європа внаслідок Мюнхенської змови, надихнув двох найбільших диктаторів Європи – Сталіна і Гітлера – до того, що в подальшому можна знову займатися вирішенням долі європейських держав і європейських народів без їхньої згоди», - стверджує Іван Патриляк.

За його словами, після окупації Чехословаччини Німеччина все більше звертала увагу на Москву, щоб домовитися з нею про майбутній розподіл сфер впливу у Східній і Центральній Європі і розгромити міжвоєнну Польщу. Дослідник додає, що 23 серпня 1939 року до Москви прибув Ріббентроп і 24 серпня світ вже облетіла звістка, що СРСР і Німеччина укладають договір про ненапад, до якого додавався таємний протокол щодо розподілу сфер інтересів у Європі.

«Європа була розділена. Нова угода вже стосувалася не тільки однієї з областей Чехословаччини, як це було в Мюнхені. Нова угода стосувалася величезної кількості країн, величезної площі Центрально-Східної Європи. Обидві держави-хижаки планували взяти під свій контроль десятки мільйонів громадян інших держав. Звичайно, що угода укладалася поза спиною урядів цих держав», - підкреслює Іван Патриляк.

Як він розповідає, вже через тиждень після підписання угоди німецькі війська вторглись в Польщу, а 17 вересня червона армія перейшла польський кордон і зайняла майже половину країни, наприкінці листопада 1939 року СРСР розв’язав спровоковану ним же війну проти Фінляндії, а в червні 1940 року взявся за балтійські держави. Тим не менш, підкреслює дослідник, Радянський Союз перейшов рубікон, коли виставив у 1940 році ультиматум Румунії.

«До Бухаресту були виставлені вимоги на територію Бессарабії, колишньої території Російської імперії, і на територію Буковини, колишньої території Австрійської імперії. І якраз питання Буковини здетонувало майбутній конфлікт між Німеччиною і Радянським Союзом. Німеччина розглядала території колишньої австрійської монархії як свій історичний спадок. В угоді Молотова-Ріббентропа не було й слова про те, що Буковина має відійти до Радянського Союзу», - пояснює Іван Патриляк.

Вчений зазначає, що Бухарест не наважився чинити військовий опір і передав вказані території СРСР, що занепокоїла Берлін. За його словами, Румунія давала Німеччині 90% нафти, а ця ситуація дозволяла радянським військам протягом 5-6 годин танковим кидком дійти до центру нафтової промисловості Румунії і поставити Німеччину у повну залежність від поставок.

«Командування Вермахту дійшло висновку, що для того, щоб відтіснити червону армію від нафтових родовищ в Румунії, потрібно задіяти всі сухопутні німецькі війська. Це означало масштабну війну на Сході. Так румунська криза, викликана угодою Молотова-Ріббентропа, викликана апетитами Радянського Союзу на території, які не входили навіть до Російської імперії, породила нову кризу у Європі, кризу у відносинах між двома диктаторськими режимами, яка відкрила врешті решт нову рану в європейській війні, рану, відому під назвою Східний фронт», - констатує Іван Патриляк.

Як повідомляв Знай.ua, Прохоров розповів, скільки людей насправді підтримують Лукашенка.

Також Знай.ua писав про те, що військовий інструктор «Дід» розповів, коли станеться переломний момент у війні з росією.