Про це він розповів у програмі «Історичні хроніки».

«Будь-який агресор виправдовує свої дії власною загрозою, загрозою власній безпеці та своїми шкурними, вибачте, геополітичними інтересами», - наголошує Руслан Бізяєв.

Як розповідає експерт, після історії з польським підводним човном «Орел» Молотов просував тезу про те, що тепер у Балтійському морі можуть раптом з'явитися сили інших країн, наприклад, Англії, і загрожувати Радянському Союзу, його безпека недостатня і треба взяти її забезпечення у свої руки. Зокрема, зазначає політолог, естонській делегації дали проєкт договору про взаємодопомогу, який передбачав наявність на території Естонії опорних пунктів чи баз для флоту та авіації СРСР, та дали на ухвалення рішення 3 дні. Підтримки ні Німеччини, ні Латвії, ні Фінляндії, констатує він, Естонія не отримала.

«Того ж вечора Сталін і Молотов запросили до Кремля графа Шуленбурга, повідомили йому про намір негайно взятися за вирішення проблеми балтійських держав і запропонували розміняти Литву. Питання було поставлене досить своєчасно, оскільки саме в цей день вийшла директива ОКВ №4, згідно з якою Вермахту слід було тримати у східній Пруссії напоготові сили, достатні для того, щоб швидко захопити Литву навіть у випадку її збройного опору. Тим часом на кордоні створювалося радянське військове угруповання. Як і обіцяв Молотов, СРСР готувався у разі потреби забезпечити свою безпеку і без згоди прибалтійських країн», - розповідає Руслан Бізяєв.

За його словами, 26 вересня у штабі Ленінградського військового округу було отримано директиву наркома оборони, згідно з якою потрібно було негайно приступити до зосередження сил на естонсько-латвійському кордоні. Також експерт додає, що приєднання Західної України та Західної Білорусі, укладання договорів із балтійськими країнами значно покращували радянські позиції у Східній Європі та, мабуть, породили надію на таке ж вирішення фінського питання.

Популярні новини зараз
Українців попередили про небезпечне погодне явище: прогноз на 28 вересня в Україні обіцяє бути надзвичайно осіннім Головне за ніч: Зеленський несподівано втер носа усім, путін стягує військову техніку до кордону з Грузією, а в Дегестані зводять барикади Оля Полякова захотіла, щоб Олексій Арестович вклав її в ліжко на очах чоловіка: "Нехай дивиться" Нові ціни на цибулю налякали покупців: такого зростання ніхто не чекав, що буде далі
Показати ще

Як пояснює політолог, Фінляндія, як і інші держави, що межують із Радянським Союзом, розглядалася як потенційний противник, тому радянське військове керівництво періодично готувало плани на випадок війни на північному заході.

«В історіографії переважає думка, що готуватися до війни з Фінляндією радянська сторона почала лише 1939 року. Однак доступні документи показують, що реальність була дещо іншою. Лише у 30-ті роки радянський Генштаб розробив кілька варіантів бойових дій на північному заході СРСР», – констатує Руслан Бізяєв.

Як повідомляв Знай.ua, Бізяєв пояснив, що суб'єктність – це найдорожчий актив цього десятиліття.

Також Знай.ua писав про те, що Друзенко розповів про важливість взаємодії військових та цивільних.