Про це вона розповіла на каналі «UKRAINE THE BEST».

Як розповідає гостя програми, на початку повномасштабної війни з росією культурна міська влада Києва була дещо дезорганізована, і потрібно було кожному музею брати відповідальність самому на себе, вирішувати у режимі реального часу, що робити по-перше, потім по-друге і по-третє. Потім, продовжує вона, війна вносила свої корективи щодо евакуації творів, але вони зрозуміли, що потрібно витягати якусь певну користь із того, що вони все-таки є культурною інституцією, потрібно певним чином переосмислити діяльність і концепцію.

«У квітні Юрій Вакуленко (ред. – директор) вирушив у європейське турне для перемовин із музеями, ми прагнули домовитися з ними про довгострокові виставкові проєкти. Таким чином би наші картини поїхали закордон, ми би познайомили з нашим мистецтвом закордонну аудиторію, і, власне, це свого роду теж була така евакуація творів», - пояснює Євгенія Артеменко.

Зокрема, зазначає вона відбулися два такі проєкти у Швейцарії, у Женеві і Базелі, там була виставка під назвою «Народжені в Україні», це про дерусифікацію. А далі, розповідає гостя програми, західні музеї визнали українськими художниками Рєпіна, Айвазовського і Куїнджі, чому великою мірою посприяли і ці виставки у Швейцарії.

«Європейці теж почали розуміти, що не все мистецтво російської художньої школи є російським, тому що у тому самому петербурзі, москві навчалися вихідні з різних земель, які входили свого часу до російської імперії. Тому почалося переосмислення», - констатує Євгенія Артеменко.

Популярні новини зараз
Будуть великі штрафи: з якого віку юнаків чекають у ТЦК Гороскоп на 23 листопада для всіх знаків Зодіаку: Близнюки рулюватимуть суботою, Скорпіонів все-таки виведуть із себе Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно "Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації
Показати ще

Як повідомляв Знай.ua, Строкова розповіла, як світ відкрив роботи українських майстрів, що працювали на фабриках.

Також Знай.ua писав про те, що Гончар назвав ключову відмінність між шароварщиною і народною культурою.