У 1990 році у Верховній Раді України з’явились націонал-комуністи, які підтримали демократичні зміни. Про це у програмі «БДСМ Україна» Олексія Толкачова розповів один зі співавторів Конституції, колишній суддя Конституційного суду, народний депутат першого скликання Віктор Шишкін, обраний від Кіровоградської області.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНа той час з’явилися комуністи, в яких прокинулася національна свідомість.
«Депутатів від Кіровоградської області було одинадцять. Троє: я, Панченко і Яворівський були одразу Народна рада. І ще двоє – директори заводів, фабрик, пароплавів – залишаються членами компартії. У групу 239 вони не входили, а належали до комуністичної більшості. Так-от, 85 відсотків народних депутатів голосували разом з нами. І в доктринальних положеннях про Декларацію незалежності, про зміни до Конституції вони голосували разом із нами – ці націонал-комуністи. Вони ще зберігали партійний квиток, а перед ними вже була українська незалежна держава, або інший соціальний устрій», - каже він.
Шишкін зазначив, що те, що Україна республіка, записано в Конституції, а в назві немає цього слова.
«У нас ішла дуже тривала дискусія з цього приводу. Слово «республіка» викликало у нас в той період негативне ставлення у зв’язку з тим, що під республікою розумівся елемент Радянського Союзу. Всі суб’єкти, які утворювали Радянський Союз, звалися республіками. Навіть автономні: Татарська автономна республіка у складі Російської радянської федеративної соціалістичної республіки», - каже Шишкін.
Він навів у приклад назву станції метро у Києві.
«Ми довбали київську владу: вибачайте, ми вже давно незалежні! Чому «Республіканський стадіон?». Сьогодні вона зветься «Олімпійська», - розповідає він. – Тобто на той історичний момент слово «республіка» було затьмарено формулою, яка віддавала радянщиною».
Нагадаємо, Україна в перші роки незалежності була дуже потужним кандидатом стати сильним гравцем в Європі та світі, - Рибаченко.
Знай.ua повідомля, що Ті, хто приходять до влади на риториці брехні, забувають про свої обіцянки, - Пелюховський.
